Мінфін: На погашення держборгу в 2013 році не вплине ні девальвація, ні інфляція

28.02.2013 18:00
Мітки: макроекономіка, держборг

В інтерв'ю Forbes глава департаменту боргової політики Мінфіну Галина Пахачук розповіла про те, як в уряді планують вирішувати проблеми з держборгом у поточному році, і яким може бути нова угода України і МВФ
«Тут - штук 120 візиток. Це - тільки тих інвесторів, з якими я зустрілася з початку цього року, - підкреслює Галина Пахачук, вказуючи на пачку візитних карток, що лежать у неї на столі. - Я зустрічаюся з іноземними інвесторами по три-чотири рази на тиждень ». З початку року Міністерство фінансів змогло продати держпаперів на 22 млрд гривень. У тому числі $ 1 млрд притягнутий на зовнішніх ринках. Пахачук, яка очолює департамент боргової та міжнародної фінансової політики Мінфіну, говорить: якщо Кабмін і далі хоче так само активно залучати кошти, без такої кількості зустрічей з інвесторами не обійтися.
Чим гірша ситуація у держбюджеті і економіці, тим більше уваги суспільство приділяє питанням погашення державних боргів. У нинішньому році Міністерству фінансів потрібно залучити майже рекордний обсяг коштів - 135 млрд гривень, виплатити інвесторам - 116 млрд гривень. Бентежить не тільки обсяг запозичень та виплат, але і велика частка майбутніх погашень в іноземній валюті.
Економісти впевнені: впоратися з виплатами, а також тиском на резерви і платіжний баланс Україна зможе, тільки якщо домовиться про нову кредитної лінії з Міжнародним валютним фондом.Пахачук, відповідальна за всі ці питання в Мінфіні, впевнена, що ситуація - під повним контролем. Forbes зустрівся з нею, щоб обговорити, як Мінфін мінімізує валютні ризики, чи зможе Україна впоратися з платежами без МВФ і чи варто боятися нарощування держборгу.
- Економісти вважають, що в 2013 році Україна зможе розрахуватися за своїми боргами, тільки якщо підпише нову угоду з Міжнародним валютним фондом. Якщо ні - нас чекають серйозні проблеми з платоспроможністю. На ваш погляд - домовленість з МВФ критична для виплат за суверенними боргами чи ні?
- Підписання нової програми дуже важливо. Наявність такої програми - це плюс з точки зору інвестора, коли він оцінює перспективи країни. Але це фінансування не вплине на здатність України розплачуватися за своїми боргами.
Я абсолютно впевнена, що Україна та МВФ домовляться про нову програму кредитування. Але кошти на погашення всіх боргів, у тому числі перед МВФ, у повному обсязі, до копійки закладені в бюджеті на 2013 рік.
- Так, але питання в тому, що ці гроші потрібно буде займати, а якщо програми не буде, запозичення на зовнішніх ринках для України стануть дуже дорогими, вікно для України може і зовсім закритися.
- Минула програма stand by з МВФ була завершено 27 грудня 2012 року. При цьому фінансування за програмою надавалося останній раз у грудні 2010 року. Незважаючи на цей факт, ставки за запозиченнями для України протягом цього періоду поступово навіть знизилися. Ринки відкриті, а попит на українські папери дуже хороший. Попри те, що в кінці грудня суверенний рейтинг України був знижений, ринки відреагували не розширенням, а навпаки, звуженням спреда на 200 б. п.
- МВФ вірить у те, що Мінфін зуміє залучити всі заплановані кошти?
- Під час візиту місії Фонду ми проговорили з ними реалістичність кожної цифри, яку закладаємо на обслуговування запозичень. За деякими з них Фонд вважав, що ми надто оптимістичні. Але як раз під час візиту місії, 4 лютого, ми змогли вийти на зовнішній ринок і розмістити 10-річні єврооблігації по 7,625% - це нижче, ніж прогнозували експерти МВФ. У підсумку ми узгодили позиції абсолютно по кожному боргової показнику.
Неоплатний борг
- Ще одним серйозним ризиком для державних фінансів економісти вважають обсяг держборгу, номінованого в іноземній валюті.
- У розрізі валют структура держборгу аж ніяк непогана. Українська гривня становить 42%, долар - 37%, СПЗ - 15,9%, і в євро - 4,3%. На сьогоднішній день ми залучаємо у валюті рівно стільки, скільки необхідно для наших платежів в тій чи іншій валюті. Що стосується ризиків, то для цього ми і почали розвивати внутрішній ринок запозичень, у тому числі шляхом залучення в іноземній валюті на внутрішньому ринку.
- Яким чином цього можна досягти, нарощуючи запозичення у валюті? Адже зазвичай, якщо в уряду виникають проблеми з погашенням держборгу, для вирішення проблеми у нього є два методи: друкарський верстат або девальвація. Але з боргом, номінованим у валюті, ні перше, ні друге не допоможе. А якщо ми підпишемо угоду з МВФ, одним з його умов, швидше за все, стане перехід до гнучкого курсоутворення української гривні. А це означає її девальвацію, за прогнозами, на 10%.
- На позиції боргу це не вплине. Ті борги, які ми маємо в американських доларах, ми будемо рефінансувати за рахунок позик у доларах, а гривневі кредити - за рахунок нових залучень в гривнях. У цьому році нам потрібно погасити $ 7,8 млрд. І ми залучимо їх на ринку - неважливо, на якому, внутрішньому або зовнішньому. А значить, на наші безпосередні витрати не вплине курсоутворення. Можливі курсові ризики в бюджет ми, звичайно, закладаємо - щоб інвестори розуміли, що прогнозуємо всі ризики.
- Про який рівень ризиків ви говорите?
- Перерахунок боргу в українську гривню зроблений, виходячи із середнього офіційного по році курсу 8,4 гривні за долар (і з цього питання з МВФ ми, до речі, теж дійшли згоди). Але якщо, скажімо, за результатами 9 місяців у нас утворюється економія коштів по обслуговуванню, то вона буде перерозподілена через бюджет на інші статті витрат.
- Ми запланували 3-4 виходу на зовнішні ринки, в результаті чого хочемо залучити $ 4-5 млрд. З них $ 1 млрд ми вже залучили в лютому, і книга заявок була на $ 2 млрд. У минулому році, коли ми влітку залучили $ 2 млрд, книга заявок становила $ 6 млрд. Але якщо за раз взяти $ 6 млрд, то через 10 років на цей місяць припаде пік погашень.
Наша мета - згладжувати періоди погашень, пішовши від пікових виплат. Тому краще виходити з оптимальними обсягами. Ще $ 3-4 млрд ми плануємо залучити на внутрішньому ринку.
- Навіщо робити позики у валюті на внутрішньому ринку - адже це нівелює статус національної грошової одиниці?
- Така політика на сьогодні піддається критиці. Але ми вважаємо: якщо в країні є такі обсяги валюти, то потрібно повертати її в легальний фінансовий оборот. В середньому за 2012 незнижуваний залишок на рахунках банків становив близько $ 8 млрд. Але вони знаходилися на рахунках зарубіжних банків, приносячи не більше 1% і працюючи на чужі економіки. У той час як на внутрішньому ринку інвестори могли отримувати дохід на рівні 7,5-8%.
Політика стабілізації
- Ви сказали, що ще остаточно невідомо, якою буде програма МВФ. Який варіант більш імовірний?
- Сьогодні йде обговорення майбутньої форми співпраці: мова може йти про програму розширеного фінансування, яка передбачає вливання кредитів МВФ до держбюджету, або про програму stand by, в рамках якої кредит Фонду піде на поповнення резервів країни. Будь-який з варіантів угоди з МВФ прийнятний для України, так як це основний меседж для іноземних інвесторів про те, що Україна готова продовжувати реформи.
- Які рекомендації для Мінфіну озвучив МВФ?
- Чіткі показники, на які варто орієнтуватися, поки не називалися - експерти місії провели оцінку нашої роботи і повернуться в березні для проведення подальших переговорів.
- Говорячи про ставки запозичення на зовнішніх ринках, на ваш погляд, 7,6% для десятирічних паперів - це багато чи мало для України?
- Це немало. Але протягом наступних трьох років ситуація покращиться і можна буде залучати кошти дешевше. Зараз головне питання - подовження термінів життя нашого кредиту, щоб полегшити навантаження на бюджети 2013-2015 років. На початку 2012 року середній термін життя боргу становив 4,1 року, а під кінець - уже 5,1 року. Це дуже хороший показник. В цілому ми змогли вирівняти піки платежів.
- Яких показників по структурі боргу в цілому ви хотіли б домогтися?
- Наша стратегія на середньостроковий період - збільшення частки внутрішнього боргу в загальній структурі держборгу (50% і більше), збільшення середнього терміну до погашення і розподіл рівномірного навантаження на погашення.
- А по іншим характеристикам держборгу на які показники орієнтуєтеся?
- Обслуговування зовнішнього держборгу до доходів бюджету зараз складає 2,4%. Обслуговування внутрішнього - 6%. Тобто в цілому обслуговування держборгу до доходів становить 8,4%. А критичним вважається рівень у 10%. Тобто до критичної позначки ми ще не дійшли, але все ж хочемо знизити це співвідношення, щоб вийти на комфортний рівень від 5% до 8%.
Крім того, до кінця року співвідношення держборгу і ВВП склало 28,5%. За підсумками 2013-го розмір держборгу до ВВП буде складати не більше 30,6%.
- Інвестбанк Goldman Sachs давав більш песимістичні показники - за його оцінками, на кінець 2012 року держборг до ВВП становив уже 35%, а до кінця 2013 року досягне 39-45% - залежно від того, чи буде девальвація в Україні, і якщо так - якою буде її глибина.
- Давайте не будемо змішувати прямий держборг з агрегованим, який включає обсяг наданих держгарантій. В основі потрібно враховувати саме держборг (прямий), так як саме він обслуговується за рахунок бюджету і формує ризики, які слід ретельно контролювати.
Goldman Sachs у своєму прогнозі говорив про агрегованому борг. Ми оцінюємо його розмір у 2012-му в 36,8%, прогноз на 2013 рік - 39,8%. До речі, представники Goldman Sachs приїхали до Києва, щоб залагодити це непорозуміння, адже, незважаючи на свій прогноз, банк є активним торговцем українськими ОВДП.
- Тим не менш, основна теза банку - дуже високі темпи нарощування державного і гарантованого боргу - залишається актуальним.
- Уряду не варто на догоду низькому розміром держборгу жертвувати можливістю вже сьогодні профінансувати будівництво нової дороги, хорошою лікарні, гідної пенсії. Це підтвердила ситуація в єврозоні - економія в умовах кризи не завжди корисна і може призвести до падіння темпів зростання економіки.
У Німеччині розмір держборгу на одну людину зараз становить майже $ 35 000, в Україні - $ 1200. Але на відміну від України, в Німеччині особливо ніхто не кричить про борг - головне, що громадяни мають хороші і комфортні умови для життя.
- Але ж є поріг темпів приросту держборгу, який ви вважаєте безпечним для держави?
- Коливання співвідношення боргу до ВВП на 2-3% в рік в обидві сторони є контрольованим ризиком.
Залізні гарантії
- Зараз Мінфін намагається знизити ставки доходності за облігаціями на внутрішньому ринку. На яку вартість запозичень ви хочете вийти?
- Ціна ресурсів в банківській системі абсолютно неадекватна, і рано чи пізно вона зміниться. На початку 2012-го ми визначили для себе діапазон, в якому збиралися працювати - між 9,5% і 13,5% по середньозваженої дохідності за облігаціями. Ми завершили рік посередині цього діапазону. У цьому році ми також визначили діапазон - від 6% до 14,3%. Ми сподіваємося вийти в середньому по року на середньозважену прибутковість не більше 10%.
- А якщо в розрізі окремих інструментів?
- Коротка гривня, для цілей ліквідності казначейського рахунку, повинна коштувати не більше 5-6%. Короткострокові ОВДП терміном розміщення до року ми зараз не розміщуємо. А значить, якщо банки хочуть продати нам свою коротку ліквідність, а нам потрібно буде підтримати ліквідність казначейського рахунку - то потрібно йти на компроміс.
- Ще один серйозний ризик для держфінансів - обсяг надання держгарантій. У минулому році ця сума склала 80 млрд гривень. Чому Мінфін так легко роздає держгарантії?
- Ми видаємо гарантії, лише коли розуміємо, що проект самоокупним і не несе загроз бюджету. У минулому році ми дійсно надали держгарантії на 75 млрд гривень, але загальна сума гарантованого боргу при цьому змінилася всього на 450 млн гривень - тому що ті суб'єкти, яким ми видали гарантії раніше, самостійно виконували свої зобов'язання. Допомога бюджету їм була не потрібна.
- Але при цьому в бюджеті минулого року з'явилося таке нововведення, як дозвіл не надавати забезпечення за кредитами для ряду держкомпаній - тобто, по суті, з них зняли будь-яку відповідальність за повернення цих коштів.
- Дійсно, таке право надали «Укравтодору» та ДП «Фінінпро» (фінансує проекти в рамках підготовки до Євро-2012. - Forbes). Але це - два державних суб'єкта, фінансування яких здійснюється безпосередньо через бюджет.
- Тим не менш, вони свої кредити повернути не зможуть - адже об'єкти, під які вони бралися, спочатку не є самоокупними. А тільки по «Фінінпро», який залучав кошти на будівництво стадіонів, аеропортів і т. д., це 15900000000 гривень.
- «Фінінпро», як і «Укравтодор», фінансує інфраструктурні проекти. А чи багато доріг в принципі окупається в світі? Спосіб будувати дороги на кредити, узяті під держгарантії - це спосіб розбити фінансування цих доріг на кілька років, а не покласти навантаження на бюджет одного року.
- Тобто ці борги все ж ляжуть на плечі бюджету?
- Частково - адже в них є і безповоротна складова, і та частина, яку держпідприємства повинні будуть повернути самі, як у випадку з аеропортами, наприклад.
Швидкі гроші
- Рік тому тоді ще міністр фінансів Валерій Хорошковський казав, що Мінфін готовий почати розміщення коштів держказначейства на міжбанку - з тим щоб поліпшити управління вільними коштами на єдиному казначейському рахунку. До цих пір в цьому питанні - жодних зрушень. Чому?
- Залишок коштів на єдиному казначейському рахунку для держфінансів - це такий же показник, як розмір золотовалютних резервів для НБУ - якщо вони покривають три місяці імпорту, значить, з ними все добре. Нам було б комфортно, якби кошти на ЄКР покривали тримісячні платежі за держборгом, тобто становили понад 10 млрд гривень в незнижуваного залишку. От сьогодні (25 лютого. - Forbes) цей залишок мене радує - у валюті це 8,9 млрд гривень (в еквіваленті), у гривнях - 5,8 млрд гривень.
У Франції, наприклад, держказначейство на кінець дня не має права тримати більше, ніж 200 млн євро на своєму рахунку. Решта вільні кошти розміщуються як кредити овернайт, на зарубіжних ринках і т.д., а до ранку назад акумулюються на казначейському рахунку. І ми теж готові запроваджувати таку практику - але момент, коли такий формат роботи буде комфортний для всіх, ще не настав.
- Але, розміщуючи на міжбанку таку суму на ніч, держава могла б добре заробляти ...
- Так, і нормативна база для цього є, а ми її ще трохи допрацювали. Але перш ніж будемо подавати ці зміни міністру на підпис, хотілося б упевнитися, що кошти на ЄКР не знижуються нижче цього безпечного рівня хоча б протягом року. Потрібно бути впевненим: якщо сьогодні ввечері ми розмістимо ці кошти, то завтра вранці зможемо їх зібрати назад.
Поки такої упевненості у нас немає - у минулому році ліквідність банківської системи лихоманило. А ми не можемо своїми операціями нести загрозу ліквідності казначейського рахунку.

Джерело: Forbes-Украина